 |
| План Києва 1400-1600 рр. (за М.В.Закревським) |
|
В часи середньовіччя густо поросла лісом долина розділяла укріплене місто Київ і горби на південь від нього, які пізніше назвали Печерське. Долиною протікав струмок. В старовину ця долина була місцем полювання, де кияни розвішували перевіси (тенети) для ловлення диких звірів (звідси старовинна назва - Перевісище). Пізніше долину називали Хрещатою - її пересікали численні яри. Ця назва зустрічається в документах ХVII ст. Вздовж струмка простягалась дорога на Васильків.
До 1806 р. забудова була доведена приблизно до теперішньої вул. Прорізної. Біля сучасного Майдану Незалежності простягались вали, що оточували місто. Там, де зараз починається Софіївська вул., знаходились Лядські ворота. Від них через долину проходила Іванівська дорога зі Старого міста на Печерськ (теперішні Володимирський узвіз і вул. Михайла Грушевського).
 |
| Поштова контора на Хрещатику. Фото початку ХХ ст. |
|
Перші житлові будинки на Хрещатику з'явились у 1797 р. Першою кам'яною будівлею на Хрещатику був маєток поміщика Головинського (кін. XVIII ст.), до 1849 р. у ньому знаходилась поштова контора. У 1804 р. на початку вулиці (на розі Хрещатика та сучасної вул. Трьохсвятительської) побудований перший у Києві Міський театр (арх. А.І.Меленський, в той час Хрещатик називали Театральною вул.); у 1851 цю дерев'яну споруду знесли й замість неї звели за проектом арх. А.В.Беретті триповерховий готель "Європейський". У 1978-82 рр. на цьому місці споруджено новий будинок київського музею В.І.Леніна (теп. Український дім).
 |
| Хрещатик. Фото 70-х рр. ХІХ ст. |
|
Забудова та формування Хрещатика як вулиці почалось з 30 - 40-х рр. ХІХ ст., коли 1837 р. було розроблено генеральний план розбудови міста, на місці яру, званого Хрещатим, почала створюватися головна артерія міста, яку назвали Хрещатик. Новий план розширив межі міста і об'єднав три окремі поселення Верхнього міста (Гори), Подолу і Печорська в одне ціле. В 70 - 80-х рр. ХІХ ст. на Хрещатику зводились в основному триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків. Вулиця Хрещатик, розташована тепер всередині нового міста, як головна вулиця модерного міста, почала заміняти своїм значенням Московську вулицю на Печерську. Він був продовжений до Бесарабської площі (довжина вулиці досягла 1,2 км).
 |
| Міська Дума. Фото кінця ХІХ ст. |
|
На розі Хрещатика та Бесарабської площі в середині ХІХ ст. знаходився двоповерховий готель, що належав арх. В.І.Беретті; навесні 1861 р. в ньому зупинявся Т.Г.Шевченко. 1874-76 роках, незважаючи на опір подільських міщан, на Хрещатику збудували новий будинок міської управи. Тепер це вже не був Магістрат на основі стародавнього Магдебурзького права на самоуправління міста, а на російський зразок - "городська Дума", за постановою царя Миколи І (ще з 1839 року) про "підпорядкування Київської губернії в усій силі дії загальнодержавних законів і виведення її тим із виняткового становища". Будинок Думи збудовано коло місця середньовічної Лядської брами (біля теперішнього Майдану Незалежності).
 |
| Царська площа. Фото кінця ХІХ ст. |
|
У 1891 р. на Хрещатику проляг перший маршрут кінного трамваю, в 1892 р. перший у країні електричний трамвай зв'язав Хрещатик з Подолом. У 1904 р. бруківку замінили гранітними кубіками. До початку ХХ ст. Хрещатик став торговим центром міста. Він починався закладеним ще в ХІХ ст. декоративним садом - Волдимирською гіркою. Далі розташовувались адм. будівлі (№6; 1911-13 рр., арх. І.А.Зекцер і Д.Г.Торов; 1919р. згорів), банки (№8 - Петербурзький, 1911-14, арх. Л.М.Бенуа; №10 - Волзько-Камський, 1912-13, арх. П.С.Андрєєв; №32 - Російський банк для зовнішньої торгівлі, 1913-15, арх. Ф.І.Лідваль), біржи, приватні, головним чином багатоповерхові, прибуткові житлові будинки (№14 - 50-ті рр. ХІХ ст., арх. А.В.Беретті), поштамт, готелі, кінотеатри, ресторани, магазини, зокрема Пасаж (№15). В архітектурі цих споруд домінували еклектика та модерн того часу. Закінчувався Хрещатик спорудженим в 1910-12 Бесарабським критим ринком.
|
