ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, у вересн≥ 1941 року, буд≥вл≥ ’рещатика ≥ сус≥дн≥х вулиць у центр≥ сучасного иЇва було зруйновано. Ќа п≥дстав≥ рад¤нських публ≥кац≥й, а також ем≥грантських спогад≥в, можна зробити реконструкц≥ю под≥й восени 1941 року в иЇв≥. ¬ той час, коли величезн≥ кл≥щ≥ г≥тлер≥вських в≥йськ пов≥льно стискали ињв, рад¤нськ≥ органи влади робили в иЇв≥ своњ "приготуванн¤: все, що могло становити будь ¤ку ц≥нн≥сть дл¤ загарбника, мало бути знищене м≥нами, закладеними п≥д вулиц≥ та буд≥вл≥". 17 вересн¤ рад¤нськ≥ в≥йська залишили ињв. «ахист столиц≥ л≥г на "ополченц≥в" (воЇн≥зована цив≥льна охорона). ¬ранц≥ 18 вересн¤ "ополченц≥" спалили м≥ську електр≥вню - конструктив≥стичну буд≥влю, проектовану ћ. ѕарусн≥ковим ≥ Ѕ.ƒоманським (1926-30). 19 вересн¤, в≥дход¤чи з м≥ста, "ополченц≥" висадили в пов≥тр¤ мости через ƒн≥про.
”в≥йшовши до м≥ста, окупанти зайн¤ли найвидатн≥шу частину иЇва - ’рещатик, ≥ прилегл≥ до нього вулиц≥ - територ≥ю, щойно зв≥льнену рад¤нською ел≥тою, що втекла: парт≥йними ур¤довц¤ми, ур¤довц¤ми Ќ ¬ƒ, видатними артистами тощо.
 |
| «руйнована вулиц¤ ’рещатик |
|
Ќевдовз≥, по полудн≥ 24 вересн¤, будинок на роз≥ ’рещатика й вулиц≥ —вердлова (вул. —вердлова, 2, суч. ѕрор≥зна) вибухнув. ≥лька хвилин п≥зн≥ше вибухнув будинок •ранд-готелю в тому самому квартал≥, м≥ж вул. —вердлова й площею ал≥н≥на (суч. ћихайл≥вська пл., там м≥стивс¤ штаб н≥мецькоњ арм≥њ). —тало ¤сно, що центр м≥ста п≥дм≥нований. ¬ибухи тривали весь веч≥р ≥ вноч≥, ≥ наступн≥ чотири дн≥, а тод≥ почалис¤ пожеж≥. √отуючись до вуличних боњв, б≥льшовики створили велик≥ запаси вибухових речовин ≥ легкозапальних плин≥в на верхн≥х поверхах будинк≥в центру м≥ста. –ад¤нськ≥ партизани п≥дпалювали також житлов≥ будинки.
ѕожеж≥ й вибухи почалис¤ на п≥вденному боц≥ ’рещатика ≥ пот≥м перекинупис¤ на п≥вн≥чний б≥к (де сталис¤ два перш≥ вибухи). –ад¤нськ≥ партизани саботували гас≥нн¤ вогню, ≥ пожежа тривала майже два тижн≥. “ак було зруйновано найкращ≥ частини м≥ста, забудови к≥нц¤ дев'¤тнадц¤того - початку двадц¤того стол≥тт¤. ѕ≥д час пожеж≥ н≥мецьк≥ сапери познаходили й вит¤гли тонни “Ќ“ (вибухова речовина) з-п≥д р¤ду буд≥вель, включаючи ћузей Ћен≥на (суч. ”крањнський д≥м), будинок “еатру опери та балету, Ўтаб украњнськоњ в≥йськовоњ округи, будинок Ќ ¬— в Ћипках, будинок ƒержавного банку та низку житлових будинк≥в.
 |
олона полонених г≥тлер≥вц≥в на ’рещатику.
—ерпень 1944 р. |
|
’арактер зруйнованого центру сучасного иЇва найкраще можна ≥люструвати к≥лькома прикладами. “ак, на роз≥ ѕушк≥нськоњ вулиц≥ ≥ вул. —вердлова (суч. ѕрор≥зна) знищено будинок-палац, що колись належав комерсантов≥ «айцеву (вул. ѕушк≥нська, 1). «будований у "мавританському" стил≥ в 1880-тих роках, цей мальовничий будинок свого часу вважали одним з найкращих приватних палац≥в м≥ста. « 1918 по 1927 роках в ньому м≥стилис¤ р≥зн≥ клуби, а пот≥м там влаштовано ƒ≥м учених. Ѕудинок на ’рещатику 11, на роз≥ вул. ∆овтневоњ революц≥њ (суч. ≤нститутськоњ) був збудований в 1882-83 роках арх≥т. √. ѕ. Ўлейфером дл¤ ињвськоњ б≥рж≥ в стил≥ "п≥знього ренесансу". ¬≥н мав два поверхи ≥ там у 1920-тих роках м≥стивс¤ луб ≥нженер≥в ≥ техн≥к≥в. Ќа ’рещатику, 32 було 1913 року збудовано монументальну банкову споруду за проектом арх≥т. ‘. ≤. Ћ≥двал¤, також у стил≥ "п≥знього ренесансу"; њњ фасада обличкована червоним гран≥том, мала дуже гарн≥ арх≥тектурн≥ детал≥ ≥ скульптурн≥ роботи, ¤к≥ виконав р≥зьбар ¬.¬. узнЇцов. Ќа вулиц≥ ∆овтнев≥й ч. 16-18 була збудована в 1911-12 роках найвища споруда иЇва того часу - дес¤типоверховий мешканевий будинок Ћ. •≥нзбуріа.
 |
| и¤ни розчищують ’рещатик в≥д руњн |
|
ќдною з пом≥тних буд≥вель старого ’рещатика було прим≥щенн¤ ƒуми, поставлене в 1874-76 роках в центр≥ ’рещатицького майдану, де колись була середньов≥чна п≥вденно-сх≥дн¤ брама м≥ста. “риповерховий д≥м з двома нижчими крилами був проектований ќлександром Ў≥лле; трет≥й поверх додали на початку цього стол≥тт¤. ÷¤ необароккова буд≥вл¤, що в лл¤н≥ мала форму п≥дкови, була центральним пунктом ус≥Їњ площ≥. ’оч ≥ не дуже ≥мпозантна, буд≥вл¤ ћ≥ськоњ ƒуми може вважатис¤ найкращою роботою арх≥текта Ў≥лле, бо в≥н зосередив у н≥й урбан≥стичн≥ прикмети, в≥дпов≥дн≥ до оточенн¤. ƒн≥в через сорок п≥сл¤ того, ¤к г≥тлер≥вськ≥ в≥йська зайн¤ли ињв, п≥д будинком ƒуми ≥ недавно збудованим будинком зас≥дань ¬ерховноњ –ади ”–—– в Ћипках вибухли м≥ни (очевид¤чки, поЇднан≥ з приладом, наставленим на певний час).
ќтже п≥д час окупац≥њ иЇва ’рещатик (¤к ≥ ≥нш≥ частини м≥ста) було зруйновано та спотворено, втрачен≥ видатн≥ пам'¤тки арх≥тектури.
|
