јрх≥тектура храму сповнена руху, поступового наростанн¤ об'Їм≥в споруди в≥д одноповерхових зовн≥шн≥х галерей до п≥рам≥дальноњ композиц≥њ тринадц¤ти бань, що надаЇ —оф≥йському собору особливоњ виразност≥.
≤мена його буд≥вельник≥в нев≥дом≥. ѕерв≥сн≥ арх≥тектурн≥ форми —оф≥йського собору збер≥галис¤ аж до XVII стол≥тт¤, про що св≥дчать малюнки голландського художника јбрагама ван ¬естерфельда, ¤кий змалював собор у 1651 роц≥ в пер≥од його запуст≥нн¤. –емонтн≥ роботи наприк≥нц≥ XVII-XVIII стол≥тт¤ докор≥нно зм≥нили зовн≥шн≥й вигл¤д —оф≥њ.
 |
| ™вангел≥ст ћарк, фрагмент |
|
”с≥ мозањки собору виконан≥ на с¤ючому золотому фон≥. њм притаманн≥ багатство барв, ¤скрав≥сть ≥ насичен≥сть тон≥в. ѕри вс≥й кольоров≥й р≥зноман≥тност≥ мозањк переважними тонами Ї син≥й ≥ с≥ро-б≥лий у поЇднанн≥ з пурпуровим. ожний кол≥р маЇ багато в≥дт≥нк≥в: син≥й-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ≥н. ÷е св≥дчить про високий розвиток у —тародавн≥й –ус≥ скло варноњ справи ≥ техн≥ки виготовленн¤ смальти. ¬сього пал≥тра мозањк собору нал≥чуЇ 177 в≥дт≥нк≥в кольор≥в. —мальта виготовлена з≥ скла, забарвленого в р≥зн≥ кольори додаванн¤м солей ≥ окисл≥в метал≥в. «ображенн¤ виконан≥ безпосередньо на ст≥н≥ шл¤хом вдавлюванн¤ у вогку штукатурку кубик≥в смальти, розм≥ри ¤ких у середньому близько 1 куб. см. ” набор≥ облич часто зустр≥чаютьс¤ др≥бн≥ш≥ кубики - близько 0,25 куб. см. √рунт п≥д мозањками тришаровий, загальна товщина його 4 - 6 см. р≥м смальти, використано кубики з природного кам≥нн¤.
Ѕ≥л¤ кожноњ мозањчноњ композиц≥њ Ї написи грецькою мовою, що по¤снюють сюжет. ≤мена мозањст≥в нев≥дом≥. ќднак художн≥ особливост≥ окремих зображень ≥ способи укладанн¤ смальти дають можлив≥сть визначити склад бригади майстр≥в у к≥лькост≥ восьми чолов≥к (не рахуючи п≥¤майстр≥в).
 |
| ѕортрет родини ярослава ћудрого, фрагмент |
|
‘рески прикрашали у давнину вс≥ боков≥ ст≥ни споруди, галерењ, башти ≥ хори. ¬ XVII стол≥тт≥ перв≥сний живопис п≥д час ремонту частково оновлювавс¤ клейовою фарбою. Ќа рубеж≥ XVII-XVIII стол≥ть древн≥ фрески, на той час пошкоджен≥, були поштукатурен≥ й заб≥лен≥. ” XVIII стол≥тт≥ на перв≥сному ст≥нопис! були зроблен≥ нов≥ ол≥йн≥ зображенн¤, що в≥дпов≥дали вимогам епохи. ¬ середин≥ XIX стол≥тт¤ фрески були розчищен≥ з-п≥д розпису XVIII стол≥тт¤ ≥ знову закрит≥ ол≥йним живописом, ¤кий не в≥дзначавс¤ художньою ц≥нн≥стю, хоча сюжети його в основному повторювали ≥конограф≥чну схему стародавн≥х фресок, ¤к≥ збереглис¤ на той час.
” процес≥ сучасних реставрац≥йних роб≥т фрески XI стол≥тт¤ розчищено з-п≥д п≥зн≥ших нашарувань, укр≥плено м≥сц¤ в≥дшаруванн¤ фресковоњ штукатурки.≥ ѕ≥зн≥й живопис залишено в м≥сц¤х, де фрески втрачено, дл¤ збереженн¤ Їдност≥ ст≥нописного ансамблю собору. ¬ окремих м≥сц¤х збереглис¤ композиц≥њ XVII ≥ XVIII стол≥ть.
 |
"—в¤тительський чин"
‘рагмент: ≤оанн «латоуст |
|
р≥м мозањк ≥ фресок XI стол≥тт¤, в центральному неф≥ собору на зах≥дн≥й ст≥н≥ ≥нтерес становить виконана ол≥йними фарбами у XVIII стол≥тт≥ композиц≥¤ "ѕерший ¬селенський собор".
¬елику ц≥нн≥сть -¤вл¤ють твори декоративного оздобленн¤ XI стол≥тт¤: ≥нкрустоване мозањкою кам'¤не кр≥сло митрополита (в головному в≥втар≥), р≥зьблен≥ шиферн≥ огорож≥ (парапети) хор≥в, вкрит≥ соковитою барельЇфною орнаментикою.
ћальовнич≥сть древнього ≥нтер'Їра —оф≥њ посилювала барвиста мозањчна п≥длога, фрагменти ¤коњ експонуютьс¤ в трансепт≥. ѕ≥длога собору не раз ремонтувалас¤: в головному в≥втар≥ збереглас¤ керам≥чна п≥длога к≥нц¤ XVII стол≥тт¤ з круглих ≥ лекальних плиток, вкритих р≥знокол≥рною поливою. „авунну п≥длогу зроблено в XIX стол≥тт≥. ѕ≥д час розкопок п≥длогу XIX стол≥тт¤, що п≥дн¤лас¤ майже на метр у результат≥ п≥зн≥ших нашарувань, було опущено на р≥вень XI стол≥тт¤.
 |
| ≤коностас XVIII ст. |
|
¬ XI стол≥тт≥ в≥втар був в≥докремлений в≥д ≥ншоњ частини собору невисокою мармуровою перед-в≥втарною огорожею. ≤снуючий дерев'¤ний р≥зьблений позолочений ≥коностас, виконаний у 1747 роц≥,-чудовий вз≥рець р≥зьбленн¤ по дереву ≥ станкового живопису украњнських майстр≥в XVIII стол≥тт¤.
Ќа ст≥нах —оф≥йського собору в р≥зних м≥сц¤х збереглис¤ середньов≥чн≥ написи - граф≥т≥. ÷е ц≥нн≥ пам'¤тки древньоруськоњ писемност≥, важлив≥ ≥сторичн≥ документи, з ¤ких ми черпаЇмо ц≥кав≥ в≥домост≥ про р≥зн≥ сторони житт¤ —тародавньоњ –ус≥.
 |
| ’ори |
|
Ќайц≥кав≥ш≥ з них т≥, що розпов≥дають про пол≥тичн≥ под≥њ минулого, згадують ≥мена ≥сторичних ос≥б, в≥домих з л≥топис≥в. «-пом≥ж останн≥х - кн¤зь ярослав ћудрий, його сини ¬севолод ≥ —в¤тослав, онуки —в¤тополк ≥ ¬олодимир ћономах, Їпископ Ћука Ѕ≥лгородський, воЇвода —тавр √ород¤тинич та ≥нш≥. ѕор¤д з написами серед граф≥т≥ багато вс≥л¤ких малюнк≥в.
—оф≥йськ≥ граф≥т≥ значною м≥рою в≥дбивають мову стародавн≥х ки¤н, а також указують на високий р≥вень писемност≥ серед населенн¤ –ус≥ тих час≥в.
Ќайдавн≥ш≥ написи належать до «ќ-40 х рок≥в XI стол≥тт¤ ≥ посередньо св≥дчать про час виконанн¤ наст≥нних розпис≥в храму.
|
